kpilogo shields

Poly(3,4'-oxydiphenylene pyromellitimide) (PMDA-3,4'-ODA), an isomer of poly(4,4'-oxydiphenylene pyromellitimide) (PMDA-4,4'-ODA), was synthesized from pyromellitic dianhydride (PMDA) and 3,4'-oxydiphenylene diamine (3,4'-ODA). For these two polyimide isomers and their poly(amic acid) precursors in the condensed state on Si wafers, residual stress behaviour over the range 25-400°C was investigated by the dynamic measurement of wafer bending. During thermal imidization both isomers did not show any difference in stress versus temperature behaviour. Once imidized, however, one isomer exhibited a quite different stress behaviour from that of the other during cool-down: the stress of PMDA-3,4'-ODA increased rapidly from zero at 400°C to ~45 MPa at 40°C, whereas that of PMDA-4,4'-ODA rose gradually from zero to ~27 MPa. For both cured isomers, stress-temperature profile on heating was the same as that on cooling, with some deviation due to moisture uptake over the temperature range 25-150°C, indicating that their stresses were insensitive to thermal cycling or thermal annealing. From independently measured properties (thermal expansion coefficient, modulus, Poisson's ratio of 0.34) of both polyimides, the thermal stresses were calculated and compared with the measured overall stresses. It is concluded that for both polyimides the overall residual stress results primarily from the thermal stress. In comparison with PMDA-4,4'-ODA, PMDA-3,4'-ODA showed a much higher stress despite its slightly lower thermal expansion coefficient. This leads to the conclusion that the large difference between the stresses of the isomers results from the large difference in their moduli (5.0GPa for PMDA-3,4'-ODA and 3.0 GPa for PMDA-4,4'-ODA ). This behaviour is further supported by the difference in morphological structures of these two isomers as determined by wide-angle X-ray diffraction: PMDA-3,4'-ODA showed a well-developed crystalline structure, whereas the PMDA-4,4'-ODA did not. In addition, the interfacial adhesion between polyimide film and Si wafer primed with All00 was investigated.

Посилання на статтю:

Residual stress behaviour of isomeric PMDA-ODA polyimides / Moonhor Ree*, Thomas L. Nunes and George Czornyj // Polymer. – 1992. – Vol 33. – P. 1228-1236.

Residual stress behaviour of isomeric PMDA-ODA polyimides - Завантажити.

 

Корисні статті

ВНЗ України

Вища освіта є невід'ємним елементом перспективного кар'єрного росту, тому перед кожним абітурієнтом виникає проблема, в які інститути подавати документи. Варто відзначити, що в Україні існує велика кількість вузів. Всі навчальні заклади поділяються на державні та приватні, пропонуючи різноманітні освітні програми по різних профілів. Щоб пошук інститутів дав задовільні результати, слід визначитися з найбільш прийнятними спеціальностями. Також підбір університету передбачає вибір підходящої форми навчання, наявність високої акредитації у вузу і рівень його престижності.

Полімерні матеріали

Полімер це велика молекула, або макромолекула, котра складається з багатьох субодиниць. Через їх широкий спектр властивостей, синтетичні і природні полімери відіграють найважливішу і всюдисущу роль в повсякденному житті. Полімери в діапазоні від знайомих синтетичних пластмас, таких як полістирол природний біополімер, таких як ДНК і білки, які є основоположними для біологічної структури і функцій. Полімери, як природні і синтетичні, створюються за допомогою полімеризації багатьох малих молекул, відомих як мономери.

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Інженер-конструктор

Хто такий інженер-конструктор? Даним питанням задаються багато людей, які бажають пов'язати своє життя з цією професією. Варто відзначити, що ця професія однією з найбільш високооплачуваних на сучасному ринку праці, яка характеризується високим попитом з боку роботодавців. Інженер-конструктор машинобудування повинен володіти аналітичним складом розуму, підвищеною уважністю до деталей і відповідальним підходом до роботи. Дана діяльність пов'язана з прорахунками і різноманітним обладнанням. Першокласний інженер-конструктор механік володіє також такими рисами характеру, як раціональність і ерудованість. Важливу роль відіграє стресостійкість, адже робочий процес є досить трудомістким і при потребі замовника вимагає готовності швидко вносити зміни в готові креслення.