kpilogo shields

Rheology and birefringence measurements showed conclusively that quasi-full chain extension could be achieved in stagnant extensional flow above some critical strain rate of the order of the reciprocal of the chain characteristic time. Degradation in this highly expanded state could be rationalized with a model of chain scission through frictional loading in which the fracture event is controlled by the force balance between polymer solvent viscous friction and the breaking strength of the bond under consideration. In contrast to the process of chain extension, which could be observed only under rather restrictive conditions of flow, polymer degradation is ubiquitous and is readily detected in situations as diverse as convergent flow, ultrasonic irradiation, solution crystallization, turbulence and flow across porous media. Although some extensional flow component was always present in these types of degradation, the residence time in the high strain-rate region is so short that only a limited degree of coil expansion could be expected. Degradation in transient elongational flow indicated a behaviour definitely distinct from the degradation of fully extended chains under stagnant conditions. In particular, the following experimental facts cannot be explained by the model of fully extended frictionally loaded chains : ~e -~ M- 1 (where ~ is the critical strain rate for chain fracture); ~f -~ ~s-0.25 (where ~ is the solvent viscosity); degradation yield is a fairly unique function of average fluid velocity or entrance pressure drop and is almost independent of differences in elongational strain rate introduced by nozzle geometry. These facts lead us to the conclusion that the fundamental parameter which governs the rate of degradation of partly deformed coils is not the magnitude of the local stress, but rather the deformation energy accumulated by the coil up to the moment of rupture

Посилання на статтю:

Chain extension and degradation in convergent flow / Tuan Q. Nguyen and Henning-H. Kausch // Polymer. – 1992. – Vol 33. – P. 2611-2621.

Chain extension and degradation in convergent flow - Завантажити.

 

Корисні статті

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

ВНЗ України

Вища освіта є невід'ємним елементом перспективного кар'єрного росту, тому перед кожним абітурієнтом виникає проблема, в які інститути подавати документи. Варто відзначити, що в Україні існує велика кількість вузів. Всі навчальні заклади поділяються на державні та приватні, пропонуючи різноманітні освітні програми по різних профілів. Щоб пошук інститутів дав задовільні результати, слід визначитися з найбільш прийнятними спеціальностями. Також підбір університету передбачає вибір підходящої форми навчання, наявність високої акредитації у вузу і рівень його престижності.

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.