kpilogo shields

Semicrystalline and amorphous fluorine-containing polyimides were developed with high transition temperatures and good thermal stability. Polyimides derived from 2,2-bis[4-(4-aminophenoxy)phenyl]hexafluoropropane (4-BDAF) and pyromellitic dianhydride (PMDA) were semicrystalline and exhibited a melting point of 472°C as determined by differential scanning calorimetry (d.s.c.). Confirmation of the semicrystalline morphology was provided by wide-angle X-ray scattering (WAXS). Incorporation of 6F dianhydride (2,2'-bis(3,4-dicarboxyphenyl)hexafluoropropane dianhydride, 6FDA) as a comonomer in the PMDA/4- BDAF polyimide depressed the melting point to 440°C. The polyimides based on 1,1-bis(4-aminophenyl)- 1-phenyl-2,2,2-trifluoroethane (3F diamine, 3FDAM) were soluble and amorphous, probably as a result of the non-coplanar structure. D.s.c. and dynamic mechanical analysis showed a glass transition temperature exceeding 420°C for the PMDA/3FDAM-based polyimide. These fluorinated polyimide systems are currently under investigation as candidates for high-temperature applications.


The x-relaxation was investigated by dielectric measurements in isotactic polystyrene crystallized isothermally for various crystallization times at crystallization temperatures from 423 to 483 K. The thickness of the amorphous layer in crystallized samples, determined by small-angle X-ray scattering, increases with increasing crystallization temperature. The relaxation time obeys the Williams-Landel-Ferry equation and increases with increasing crystallinity and with decreasing crystallization temperature. The decay function was calculated directly from the dielectric loss. The decay function shows a crossover from a stretched-exponential decay (the Williams-Watts equation) to a power-law decay (t-") as the relaxation proceeds. The exponent n of the power-law decay increases with decreasing crystallinity and with increasing crystallization temperature


Blends of branched polyethylene with 2% (w/w) of dicumyl peroxide and different percentage concentrations (0--8% w/w) of a low-molar-mass poly(1,2-butadiene) prepared by melt blending were crosslinked at 180°C and then studied by gel content measurements, size exclusion chromatography of the soluble fraction, infra-red spectroscopy measuring the vinyl content, elastic modulus measurements of the crosslinked melt and differential scanning calorimetry to determine the mass crystallinity of the crosslinked polymer. The kinetics of the crosslinking reaction was recorded by differential scanning calorimetry. The addition of poly(1,2-butadiene) to branched polyethylene had a significant effect on the crosslinking reaction, indicating semi-compatibility of the two polymers. A strong increase in gel content, a pronounced decrease in the molar mass of the soluble fraction, a strong increase in exothermal heat of the crosslinking reaction and a moderate decrease in crystallinity were observed on addition of poly(1,2-butadiene). The crosslinking reactions also involved a transformation of the vinyl groups leaving only 7% of them in the crosslinked blends.


Poly(3-octylthiophene-co-3-methylthiophene) (POTMT), with a molar ratio of 3-octylthiophene/3- methylthiophene (OT/MT) of 1/2.5, has been prepared by electrochemical polymerization and subsequent reduction. POTMT is soluble in chloroform and fusible. Upon doping, either chemically with FeCI 3 or electrochemically, this copolymer becomes conducting. Stability of doped POTMT has been significantly improved compared to poly(3-octylthiophene). Solvatochromism, thermochromism, thermal undoping, and charging~tischarging degradation are appreciably suppressed in this copolymer. The effects of dopant size and OT/MT ratio have been investigated, and a free volume mechanism is highlighted to interpret these stability modifications. It is suggested that stable, processible conjugated polymers can be obtained by attaching flexible side chains to separated mers along the conjugated backbone.


Polybenzoxazoles were successfully prepared from bisaminophenols based upon 4,4'-isopropylidene diphenol (bisphenol A) and terephthaloyl chloride and optionally isophthaloyl chloride monomers. The successful 'one-pot' process involves a low-temperature polycondensation followed by an acid-catalysed solution cyclization reaction. The fully cyclized copolymers were isotropic in nature, displayed glass transition temperatures as high as 300°C, and formed tough films when prepared from m-cresol. Semicrystallinity could be developed in the 100% terephthaloyl chloride polybenzoxazole (PBO) system when annealed 40°C above its T r Characterization of the fully cyclized materials was demonstrated via the aid of spectroscopic and solution characterization techniques. The process is also amenable to higher-performance PBO systems


The probability for small molecules to travel between two points in space under diffusion and stirring in a time t is determined and used to find the amount of mass transferred from a polymer matrix into solution. Both diffusion and stirring govern the behaviour of the migrants; diffusion depends on the mean value of the diffusion coefficient and stirring forces the particles to move in a specific manner. The results of g.c. experiments, measuring the number of dioctylphthalate plasticizer molecules diffusing from the matrix of a poly(vinyl chloride) film into an oil solvent, with and without stirring, confirm the theoretical relationships.


A recently developed scanning electron microscopy (SEM) technique, which consists of the preparation of a microtomed fiat surface, staining with OsO4 or RuO4, and compositional contrast observation using backscattered electrons, was applied for high impact polystyrene and propylene-ethylene block copolymer. A clear contrast was obtained for both polymers. By minor revision, i.e. by employing the secondary electron image under a low accelerating voltage, a much better contrast was observed


A series of engineering thermoplastic toughness modifiers were used to modify the fracture toughness properties of a bismaleimide resin. The effects of thermoplastic loading, molecular weight and functionality were examined. Substantial improvements in Ktc stress intensity values were found when modifiers possessing reactive end-groups were used. Increases in modifier molecular weight and weight per cent loading produced steady increases in KIc values and a limiting value at high concentrations and molecular weights. These observations were attributed to the thermoset network being the limiting material with respect to fracture toughness. By controlling molecular weight and adding reactive end-groups to the toughener, the fracture toughness properties of the commercial bismaleimide resin were successfully improved without sacrificing its desirable hot-melt processing characteristics. A unidirectional carbon-fibre prepreg was prepared and mode I and II fracture toughness tests were performed using double cantilever beam and end notch flexure specimens. Thermoplastic loadings of 15 and 20% of maleimide-terminated poly(ether sulphone) (M, = 12 800 g mol- 1) yielded composite GIe values of 489 __+ 25 and 734 + 1 J m- 2, respectively--a substantial improvement over the unmodified composite value of 359_ 17 J m-2.


Корисні статті


Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.


Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Рейтинг вищих навчальних закладів

На даний час в світі існує маса університетів з дуже великою кількістю кваліфікацій, спеціальностей та спеціалізацій. Одні з них більш престижні університети, інші менш.

Рейтинг вищих навчальних закладів переписується щорічно, в зв'язку з тим, що всі прагнуть стати краще в освіті, вдосконалитися в технологіях і підвищити свій рівень акредитації. Рейтинг навчальних закладів варіюється в залежності від предметної області, це природничі науки і математика, техніка/технологія і інформатика, життя і сільськогосподарська наука, клінічна медицина і фармація, соціальні науки.


Хто такий інженер-конструктор? Даним питанням задаються багато людей, які бажають пов'язати своє життя з цією професією. Варто відзначити, що ця професія однією з найбільш високооплачуваних на сучасному ринку праці, яка характеризується високим попитом з боку роботодавців. Інженер-конструктор машинобудування повинен володіти аналітичним складом розуму, підвищеною уважністю до деталей і відповідальним підходом до роботи. Дана діяльність пов'язана з прорахунками і різноманітним обладнанням. Першокласний інженер-конструктор механік володіє також такими рисами характеру, як раціональність і ерудованість. Важливу роль відіграє стресостійкість, адже робочий процес є досить трудомістким і при потребі замовника вимагає готовності швидко вносити зміни в готові креслення.

Полімерні матеріали

Полімер це велика молекула, або макромолекула, котра складається з багатьох субодиниць. Через їх широкий спектр властивостей, синтетичні і природні полімери відіграють найважливішу і всюдисущу роль в повсякденному житті. Полімери в діапазоні від знайомих синтетичних пластмас, таких як полістирол природний біополімер, таких як ДНК і білки, які є основоположними для біологічної структури і функцій. Полімери, як природні і синтетичні, створюються за допомогою полімеризації багатьох малих молекул, відомих як мономери.