kpilogo shields

Isothermal cold crystallization of the thermoplastic polyimide NEW-TPI has been investigated from 300 to 360°C. The fastest crystallization took place at 330°C where the time to maximum exothermic heat flow was 148 s. A single Avrami exponent could be used to describe the bulk crystallization kinetics for degrees of conversion from 0.02 up to 0.95, indicating that most crystallization takes place at the growth front by a single mechanism, nearly up to the completion of crystallization. The Avrami exponent is 3.5 for T~ < 330°C, and decreases as T c increases. A regime II to III transition is indicated by a slope change seen in In(I/tl/2)+U/R(T-T,) vs. 1/TATf These results indicate that NEW-TPI cold crystallization can be modelled according to heterogeneous nucleation and three-dimensional crystal growth. From T m vs. Tc analysis, the infinite-crystal melting point of NEW-TPI is estimated to be 400°C. With regard to the glass transition, Tg was affected by cold crystallization in a systematic but minor way. The heat-capacity increment of semicrystalline NEW-TPI at Tg shows a small negative deviation from that predicted on the basis of the degree of crystallinity. The absence of secondary crystallization processes has been used to explain the different glass transition behaviour and small negative heat-capacity deviation in NEW-TPI. Real-time small-angle X-ray scattering (SAXS) was used to monitor the structure change as a function of cold crystallization time at 300°C. Systematic change of long period, lamellar thickness, invariant and volume fraction of crystallinity were obtained from the one-dimensional electron density correlation function analysis. At T~=300°C, lamellar thickness as a function of t~ ranges from 37 to 52 ~, or about 1.5 2.0 times the monomer repeat unit. The thickness of the interphase region was determined from SAXS to be about 17 ,~ independent of cold crystallization time at 300°C.

Посилання на статтю:

NEW-TPI thermoplastic polyimide: thermal analysis and small-angle X-ray scattering / Peter P. Huo*, Jerome B. Frilerf and Peggy Cebe~: // Polymer. – 1993. – Vol 34. – P. 4387-4398.

NEW-TPI thermoplastic polyimide: thermal analysis and small-angle X-ray scattering - Завантажити.

 

Корисні статті

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.