kpilogo shields

Polydiarylsiloxanes and polydialkylsiloxanes, with alkyl groups larger than methyl, have liquid-crystalline states, presumably as the result of a chain-rigidifying effect from steric interactions of the bulky aryl or alkyl groups along the chain. In the first paper of this series, we reported on the thermal behaviour of a number of diarylsiloxane polymers with phenyl and/or p-tolyl substituents, all of which showed liquidcrystalline behaviour at high temperatures. The solution properties of several of the 'mixed' poly(phenyl/ptolyl) siloxane polymers have now been investigated in order to characterize their chain stiffness properties and to relate these to the tendency to form a liquid-crystalline state in bulk. The 'mixed' poly(phenyl/ptolyl) siloxanes were chosen for investigation since they have a major advantage in experimental convenience over the 'unmixed parent' polymers, polydiphenylsiloxane and polydi(p-tolyl)siloxane. The former are soluble at room temperature in common solvents, whereas the latter polymers are only soluble at temperatures above 150°C. The various diarylsiloxane polymers were prepared by anionic polymerization of the cyclic trimers, and the preservation of the triad sequences (absence of 'scrambling') was confirmed by 29Si n.m.r. Values of the Mark-Houwink-Sakurada exponent, a, for three different types of poly(phenyl/ptolyl) siloxanes are essentially equal, at ~0.83. This value of the exponent is below the value expected for a rigid chain (a > 1.0) but is above the maximum value expected for a flexible random-coil polymer in a good solvent (a ~< 0.8). The shear viscosity of solutions of the mixed poly(phenyl/p-tolyl)siloxane polymers increases monotonically with increasing polymer concentration up to 60 wt%, and does not show an abrupt drop in viscosity above a critical concentration, as is often observed with rigid-rod polymers. This observation, together with the value of the Mark-Houwink-Sakurada exponent, a < 1, indicates that these polymers do not behave in solution as rigid-rod polymers, but most likely as worm-like chains with a relatively large persistence length.

Посилання на статтю:

Synthesis and properties of diarylsiloxane and (aryl/methyl)siloxane polymers: 2. Solution and rheological properties / Michael K. Lee and Dale J. Meier // Polymer. – 1994. – Vol 35. – P. 3282-3284.

Synthesis and properties of diarylsiloxane and (aryl/methyl)siloxane polymers: 2. Solution and rheological properties - Завантажити.

 

Корисні статті

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Полімерні матеріали

Полімер це велика молекула, або макромолекула, котра складається з багатьох субодиниць. Через їх широкий спектр властивостей, синтетичні і природні полімери відіграють найважливішу і всюдисущу роль в повсякденному житті. Полімери в діапазоні від знайомих синтетичних пластмас, таких як полістирол природний біополімер, таких як ДНК і білки, які є основоположними для біологічної структури і функцій. Полімери, як природні і синтетичні, створюються за допомогою полімеризації багатьох малих молекул, відомих як мономери.

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.