kpilogo shields

Steady-state anisotropy and fluorescence-quenching measurements have been used to study the segmental relaxation of poly(methacrylic acid) (PMAA) in dilute aqueous solution. None of the quenchers (CH3NO2, T1 ? and I-) employed in this work exhibited truly dynamic quenching of the excited states of the fluorescent species (0.5 mol% copolymerized acenaphthylene and 1-vinylnaphthalene) used to label the PMAA. As a consequence, the dependence of the measured anisotropy r upon the relative, quenched fluorescence intensity could not be used as a means of determination of the intrinsic anisotropy r o, Furthermore, the influence of a static component in the quenching process rendered plots of r- 1 as a function of fluorescence lifetime less reliable for estimation of ro than would be the case with a purely dynamic quencher. (This limitation is a direct consequence of the difficulties encountered in the measurement of r itself in the presence of significant static quenching.) Consequently, under these conditions, steady-state fluorescence anisotropy measurements have been shown to be of limited value in studying the conformational behaviour of PMAA. In contrast, time-resolved measurements have allowed the determination of rotational correlation times which are internally consistent and independent of the choice of fluorescent label at the pH values studied.

Посилання на статтю:

Luminescence studies of polyelectrolyte behaviour in solution: 2. The application of steady-state fluorescence anisotropy measurements to the study of the conformational behaviour of poly(methacrylic acid) in dilute aqueous solution / lan Soutar* and Linda Swanson // Polymer. – 1994. – Vol 35. – P. 1942-1947.

Luminescence studies of polyelectrolyte behaviour in solution: 2. The application of steady-state fluorescence anisotropy measurements to the study of the conformational behaviour of poly(methacrylic acid) in dilute aqueous solution - Завантажити.

 

Корисні статті

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Рейтинг вищих навчальних закладів

На даний час в світі існує маса університетів з дуже великою кількістю кваліфікацій, спеціальностей та спеціалізацій. Одні з них більш престижні університети, інші менш.

Рейтинг вищих навчальних закладів переписується щорічно, в зв'язку з тим, що всі прагнуть стати краще в освіті, вдосконалитися в технологіях і підвищити свій рівень акредитації. Рейтинг навчальних закладів варіюється в залежності від предметної області, це природничі науки і математика, техніка/технологія і інформатика, життя і сільськогосподарська наука, клінічна медицина і фармація, соціальні науки.

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.