kpilogo shields

Poly(chloro-p-xylylene) thin films are shown to have a changing morphology as a function of deposition temperature from spectroscopic ellipsometry and X-ray diffraction measurements. At lower deposition temperatures, the as-deposited polymer exhibited negative birefringence attributed to the presence of amorphous conformationally disordered polymer chains. As the deposition temperature was increased the polymer chains became more conformationally ordered resulting in an increase in the thin film’s birefringence. At higher deposition temperatures, above the polymer’s Tg evidence of crystallinity was apparent from X-ray diffraction results. The increase in the thin film’s birefringence may be attributed to the thermodynamic driving force for crystallization causing the plane of the phenyl group to orient more perpendicular to the plane of the substrate, evidently the more stable conformation for poly(chloro-p-xylylene). After an inert post-deposition anneal at 2108C for 2 h, the thin films deposited at lower temperatures showed evidence of higher crystal quality than the above Tg deposited films because of a smaller d-spacing. A decrease in the full width half max of the X-ray diffraction peak was attributed to a large increase in the crystallite size, larger for the films deposited at higher temperatures as a result of a greater degree of crystallinity present in those films asdeposited. Further, comparisons are made between the as-deposited and post-deposition annealed samples in terms of stress, crystalline disorder and crystallite size. In addition, from differential scanning calorimetry measurements, the glass transition temperature of poly (chloro-p-xylylene) was 358C–368C and 448C at heating rates of 0.28C/min and 58C/min.

Посилання на статтю:

Morphology of poly(chloro-p-xylylene) CVD thin films / Jay J. Senkevich, Seshu B. Desu // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 5751–5759.

Morphology of poly(chloro-p-xylylene) CVD thin films - Завантажити.

 

Корисні статті

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Інженер-конструктор

Хто такий інженер-конструктор? Даним питанням задаються багато людей, які бажають пов'язати своє життя з цією професією. Варто відзначити, що ця професія однією з найбільш високооплачуваних на сучасному ринку праці, яка характеризується високим попитом з боку роботодавців. Інженер-конструктор машинобудування повинен володіти аналітичним складом розуму, підвищеною уважністю до деталей і відповідальним підходом до роботи. Дана діяльність пов'язана з прорахунками і різноманітним обладнанням. Першокласний інженер-конструктор механік володіє також такими рисами характеру, як раціональність і ерудованість. Важливу роль відіграє стресостійкість, адже робочий процес є досить трудомістким і при потребі замовника вимагає готовності швидко вносити зміни в готові креслення.

Полімерні матеріали

Полімер це велика молекула, або макромолекула, котра складається з багатьох субодиниць. Через їх широкий спектр властивостей, синтетичні і природні полімери відіграють найважливішу і всюдисущу роль в повсякденному житті. Полімери в діапазоні від знайомих синтетичних пластмас, таких як полістирол природний біополімер, таких як ДНК і білки, які є основоположними для біологічної структури і функцій. Полімери, як природні і синтетичні, створюються за допомогою полімеризації багатьох малих молекул, відомих як мономери.