Phase behaviour of rigid-rod/coil/solvent ternary systems with rod-coil interaction

This paper reports the phase diagrams of PBZT/nylon/MSA, PBZT/NaAMPS polymer/MSA, PBZT/HAMPS monomer/MSA and PBZT/PPTA-PS/MSA, with PBZT = poly(p-phenylene benzobisthiazole), MSA = methanesulphonic acid, NaAMPS = sodium 2-acrylamido-2-methylpropanesulphonate, HAMPS = 2-acrylamido-2-methylpropanesulphonic acid and PPTA-TS = poly(p-phenyleneterephthalamido) propanesulphonate). The ternary phase diagram of rigid-rod polymer PBZT and amorphous nylon in MSA solvent was found to follow Flory's prediction of a rod/coil/solvent ternary system very well. Flory's theory assumes no interaction between the rod and the coil, and the PBZT/nylon system fits this model nicely. When sulphonated polymers, such as NaAMPS polymer and PPTA-PS, were used instead of nylon in a ternary solution, it was found that the phase behaviour deviated from Flory's theory. This deviation could be due to the possible coil rod intermolecular interaction in the ternary solution. Flory's formalism was used to analyse these data. It was found that for the PBZT/nylon/MSA system, the X 3 value was consistent with the contour length of the coil molecules as predicted by Flory's theory. However, both PBZT/HAMPS monomer/MSA and PBZT/NaAMPS polymer/MSA systems showed an X3 value of unity. The ternary phase diagram of the PPTA-PS system showed an X 3 value between 1 and 5. This suggests that the degree of intermolecular interaction between rod and coil plays an important role in determining the phase behaviour of a rod/coil/solvent ternary system

Посилання на статтю:

Phase behaviour of rigid-rod/coil/solvent ternary systems with rod-coil interaction / Wansoo Huh // Polymer. – 1992. – Vol 33. – P. 789-794.

Phase behaviour of rigid-rod/coil/solvent ternary systems with rod-coil interaction - Завантажити.

Корисні статті

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.

Комп'ютер для інженера

У сучасному світі комп'ютери дуже поширені. Складно уявити людину, не знайому з цим поняттям. Багато професій зобов'язані своїм виникненням саме комп'ютеру, вони б просто не з'явилися без створення електронно-обчислювальної техніки.

І хоча відносно недавно, на початку XX століття, комп'ютери були розкішшю і використовувалися лише для самих складних розрахунків, у наш час комп'ютери та комп'ютерна техніка дуже глибоко інтегрувалися у наше життя. Сучасне людство залежить від комп'ютерів, що викликає подиву, якщо розглянути, коли і в яких випадках вони використовуються.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).