Influence of physical ageing on the yield response of model DGEBA/poly(propylene oxide) epoxy glasses

Cylindrical specimens were prepared from two diglycidyl ether of bisphenol A (DGEBA) amine-terminated poly(propylene oxide) (PPO) networks of different crosslink density and subjected to quenching and isothermal ageing treatments at different temperatures and ageing times of between 0.1 and 1000 h. The changes in the structure of the glasses during the ageing towards equilibrium was subsequently assessed by measurement of the yield stress in uniaxial compression at the same temperature as the ageing. It was found that for both resins, the yield stress increases by as much as 1.8 times over the range of ageing times investigated. It was found for each system that the evolution of the yield stress virtually ceases after a critical ageing time t* which increases as temperature decreases. Also, it was observed that the lower yield stress corresponding to the onset of generalized plastic flow exhibits only a very small increase with the ageing time. From the influence of temperature and strain rate on the above phenomena, the kinetics of physical ageing were examined quantitatively in terms of the time-ageing time-temperature equivalence principle. The results suggest that the increase in yield stress on ageing is correlated to volume recovery and to the induced increase of the relaxation times as the polymeric glass evolves towards its equilibrium state

Посилання на статтю:

Influence of physical ageing on the yield response of model DGEBA/poly(propylene oxide) epoxy glasses / Christian G'Sell* and Gregory B. McKenna // Polymer. – 1992. – Vol 33. – P. 2103-2113.

Influence of physical ageing on the yield response of model DGEBA/poly(propylene oxide) epoxy glasses - Завантажити.

Корисні статті

Комп'ютер для інженера

У сучасному світі комп'ютери дуже поширені. Складно уявити людину, не знайому з цим поняттям. Багато професій зобов'язані своїм виникненням саме комп'ютеру, вони б просто не з'явилися без створення електронно-обчислювальної техніки.

І хоча відносно недавно, на початку XX століття, комп'ютери були розкішшю і використовувалися лише для самих складних розрахунків, у наш час комп'ютери та комп'ютерна техніка дуже глибоко інтегрувалися у наше життя. Сучасне людство залежить від комп'ютерів, що викликає подиву, якщо розглянути, коли і в яких випадках вони використовуються.

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).