Enthalpic effects on interfacial adhesion of immiscible polymers compatibilized with block copolymers

The influence of enthaipic interactions on interracial adhesion between immiscible polymer matrices and reinforcing block copolymer segments has been studied using the transmission electron microscopic iTEM) methodology of Creton et al. We examined the behaviour of four statistical styrene-acrylonitrile (SAN) copolymers, each having different acrylonitrile CAN) content, blended with polystyrene (PS) as the minor component, and reinforced by three poly(methyl methacrylate-b-styrene) (PMMA-b-PS) block copolymers of differing molar masses, viz. 20000, 65 000 and 680 000 g moi-1. These observations were compared with similar experiments on poly(methyl methacrylate) (PMMA) blended with PS and reinforced by PMMA-b-PS. Emulsification was observed with all three PMMA-b-PS copolymers. Crazes were formed in the SAN matrices and a statistical evaluation of interfacial failures was performed on the discrete PS domains that lay within the crazes. For the two block copolymers of higher molar mass, optimal reinforcement of the interfaces was observed independent of the SAN composition. With the 20000 block copolymer, however, the pattern of the interfacial failure depended strongly on the SAN composition. Specifically, it was observed that the fraction of the discrete particles that suffered interfacial failure, and led to the creation of large voids in the crazes in these blends, increased with increased AN content of the SAN matrix. Thus, we found that the fraction of discrete PS particles that produce large voids in crazes of blends containing SAN33 is always higher than in blends containing SAN15, when reinforced with the 20000 PMMA-b-PS. We infer that the critical molar mass required of a mechanically reinforcing copolymer depends on the short-range (attractive and repulsive) interactions between the blend components in the interfacial region. The TEM method could not, however, distinguish between reinforced and neat PMMA/PS blends, all of which showed strong adhesion. This is attributed to the comparatively diffuse interface in the PMMA/PS system, a consequence of the relatively weak repulsion between these two polymers.

Посилання на статтю:

Enthalpic effects on interfacial adhesion of immiscible polymers compatibilized with block copolymers / A. Adedeji and A. M. Jamieson // Polymer. – 1993. – Vol 34. – P. 5038-5047.

Enthalpic effects on interfacial adhesion of immiscible polymers compatibilized with block copolymers - Завантажити.

Корисні статті

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Інженер-конструктор

Хто такий інженер-конструктор? Даним питанням задаються багато людей, які бажають пов'язати своє життя з цією професією. Варто відзначити, що ця професія однією з найбільш високооплачуваних на сучасному ринку праці, яка характеризується високим попитом з боку роботодавців. Інженер-конструктор машинобудування повинен володіти аналітичним складом розуму, підвищеною уважністю до деталей і відповідальним підходом до роботи. Дана діяльність пов'язана з прорахунками і різноманітним обладнанням. Першокласний інженер-конструктор механік володіє також такими рисами характеру, як раціональність і ерудованість. Важливу роль відіграє стресостійкість, адже робочий процес є досить трудомістким і при потребі замовника вимагає готовності швидко вносити зміни в готові креслення.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.