kpilogo shields

Although the 'crystal modulus' of most semicrystalline polymers has been estimated by measuring the displacement of meridional X-ray reflections on application of a stress to an oriented specimen, this method has not been applied to polyacrylonitrile (PAN). The X-ray diffraction behaviour and the long-range order in PAN are very controversial. Several reports state that the diffraction pattern of oriented PAN contains only equatorial peaks and therefore the material is only laterally ordered. However, there are a few papers that mention or imply sharp meridional and off-axis reflections. We have produced two samples of PAN which were oriented by different production methods. Both our specimens always produced the 'standard' fibre pattern of PAN which consists of just two equatorial peaks and weak, diffuse meridional scattering. The standard pattern has been assumed in the literature to arise from a hexagonal packing of chains with no chain-axis order. One of our specimens had a preferred double orientation of crystallographic axes and when the X-ray beam was passed along the fibre axis of this sample, a six-arc pattern was obtained. This result is new evidence for hexagonal symmetry in a bulk sample of PAN. As we were unable to reproduce the claims made by a few authors regarding sharp meridional peaks, the crystal modulus of PAN could not be measured in the same way as has been done with other polymers. However, by considering the rod-like conformation adopted by the PAN chains, and comparing it with polymers which adopt a helical form, it was estimated that the maximum tensile modulus of atactic PAN would be about 55 GPa.

Посилання на статтю:

An investigation into the possibility of measuring an "X-ray modulus" and new evidence for hexagonal packing in polyacrylo n itri le / R. A. Allen and I. M. Ward // Polymer. – 1994. – Vol 35. – P. 2063-2071.

An investigation into the possibility of measuring an "X-ray modulus" and new evidence for hexagonal packing in polyacrylo n itri le - Завантажити.

 

Корисні статті

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.