kpilogo shields

The crystallization kinetics of the isotactic content of three poly(1-hexadecene) (PHD) samples with different tacticity has been analysed by differential scanning calorimetry (d.s.c.), using both isothermal and non-isothermal treatments. Two d.s.c, peaks are found in both the melting and cooling of the three PHDs. The high- and low-temperature peaks are attributed to the crystallites formed by the isotactic and atactic chains, respectively. Additional small-angle X-ray diffraction (SAXD) experiments, using synchrotron radiation, have been performed, indicating that the isotactic crystals exhibit appreciably smaller spacings than the atactic ones. Because of overlapping problems, only the isothermal crystallization kinetics of the isotactic content can be studied. The corresponding analysis in the range of crystallization temperatures from 36 to 45°C showed that the process can be described by the Avrami equation up to relatively high conversions. The rate constant k of this equation increases very rapidly with undercooling (about four orders of magnitude in only 8 degrees), indicating that the process is controlled by the nucleation. The value of the Avrami exponent is approximately 4, suggesting a homogeneous nucleation followed by three-dimensional growth. The melting temperature of the isotactic content is independent of the crystallization temperature and was found to be 58°C. The study of the non-isothermal crystallization of PHDs shows that it can be analysed in terms of an Avrami-type equation and similar mechanisms of nucleation and growth apply to all temperatures and cooling rates in the ranges studied. Moreover, the Avrami exponent in this analysis is of the same order as in the case of isothermal treatment

Посилання на статтю:

Crystallization kinetics of isotactic poly(1 - hexadecene) / Begofia Pefia and Juan A. Delgado // Polymer. – 1994. – Vol 35. – P. 3039-3045.

Crystallization kinetics of isotactic poly(1 - hexadecene) - Завантажити.

 

Корисні статті

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.

Види та функції сучасної упаковки

Різноманітна упаковка щільно увішла у життя кожної людини. На полицях магазинів, в інтер'єрах помешкань можна побачити десятки пляшочок, коробок, аерозольних болончиків. Термін існування упаковки в нашому житті може продовжуватися від кількох хвилин до кількох років. Що ж таке сучасна упаковка? Чому вона займає стільки місця в нашому житті?