kpilogo shields

The polymerization behaviour of a series of multifunctional methacrylate and acrylate monomers was studied using differential scanning calorimetry to characterize the reaction rate profiles. The polymerization rates, double-bond conversion and kinetic constants were determined for each of the monomers, as well as the effects of monomer type, functionality and rates of polymerization on the reaction behaviour. In particular, by quantifying the kinetic constants for termination and propagation, the controlling mechanism for each of these processes was determined as a function of conversion. In contrast to linear polymerizations, the termination mechanism for these reactions proceeded primarily through reaction diffusion. This behaviour was seen as the termination kinetic constant became proportional to the propagation kinetic constant at very low double-bond conversions. In comparing the acrylates to the methacrylates, the increased reactivity of the acrylates was apparent in the greater values (by three orders of magnitude) of both the termination and propagation kinetic constants. Also, as the number of acrylate or methacrylate groups in the monomer was increased, the kinetic constants correspondingly decreased. This decrease resulted mainly from the greater viscosity of the higher-functionality monomers, attributed to their large molecular weights. Finally, with the exception of the trimethacrylate and triacrylate, the average number of double bonds reacted per monomer at the maximum conversion was near unity, independent of the monomer type or functionality

Посилання на статтю:

Reaction behaviour and kinetic constants for photopolymerizations of multi(meth)acrylate monomers / Kristi S. Anseth, Cynthia M. Wang and Christopher N. Bowman // Polymer. – 1994. – Vol 35. – P. 3243-3250.

Reaction behaviour and kinetic constants for photopolymerizations of multi(meth)acrylate monomers - Завантажити.

 

Корисні статті

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Комп'ютер для інженера

У сучасному світі комп'ютери дуже поширені. Складно уявити людину, не знайому з цим поняттям. Багато професій зобов'язані своїм виникненням саме комп'ютеру, вони б просто не з'явилися без створення електронно-обчислювальної техніки.

І хоча відносно недавно, на початку XX століття, комп'ютери були розкішшю і використовувалися лише для самих складних розрахунків, у наш час комп'ютери та комп'ютерна техніка дуже глибоко інтегрувалися у наше життя. Сучасне людство залежить від комп'ютерів, що викликає подиву, якщо розглянути, коли і в яких випадках вони використовуються.

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.