kpilogo shields

This is the first of three papers on a recently discovered melt flow singularity during capillary flow of linear polyethylene, the 'extrusion window' at and close to 150°C. After placing the subject in its historical perspective, the various experiments are described by which the 'extrusion window' is revealed. These are: a minimum in pressure at around 150°C for constant material throughput and a maximum in material throughput at 150°C when a constant pressure level is maintained. In the former case the effect sets in at a critical piston velocity v c (i.e. shear rate ~c) and in the latter case at a critical pressure Pc. The v c value was found to be in a steeply inverse relation to molecular weight (M), obeying a power dependence of precisely - 4, while Pc was practically independent of M. The singularity in melt flow behaviour in question is inexplicable in terms of continuum rheology and points to a thermodynamic origin, more specifically to a phase transition at the particular temperature. In line with previous work, the formation of a transient, hexagonal 'mobile' crystal phase is suggested, here created through flow-induced chain extension. While seemingly the criticality in v c and the low end cut-off in M suggest the agency of elongational flow-induced chain stretching, such as is known to take place at the orifice entrance (a view held in the preceding publications), the newly found invariance of Pc with M now speaks decisively against the orifice being the site of initiation of the window effect. Rather, it points to a yield phenomenon, such as wall slip in the capillary, which itself would be the consequence of a chain-extension-induced phase transformation at the sharply defined temperature of 150°C, the plausibility of which is argued in this paper. Irrespective of the ultimate source of the effect, its potential advantage for certain melt processing operations should be apparent through requiring less energy for a given material throughput and by ensuring distortion-free extrudates under conditions where otherwise such distortions would be present. Other, more specific issues raised by the work include the relation of the newly found power law to the established M dependence of melt viscosity

Посилання на статтю:

A temperature window of reduced flow resistance in polyethylene with implications for melt flow rheology: 1. The basic effect and principal parameters* / J. W. H. Kolnaar and A. Keller // Polymer. – 1994. – Vol 35. – P. 3863-3874.

A temperature window of reduced flow resistance in polyethylene with implications for melt flow rheology: 1. The basic effect and principal parameters* - Завантажити.

 

Корисні статті

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

ВНЗ України

Вища освіта є невід'ємним елементом перспективного кар'єрного росту, тому перед кожним абітурієнтом виникає проблема, в які інститути подавати документи. Варто відзначити, що в Україні існує велика кількість вузів. Всі навчальні заклади поділяються на державні та приватні, пропонуючи різноманітні освітні програми по різних профілів. Щоб пошук інститутів дав задовільні результати, слід визначитися з найбільш прийнятними спеціальностями. Також підбір університету передбачає вибір підходящої форми навчання, наявність високої акредитації у вузу і рівень його престижності.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.