kpilogo shields

The interfacial thickness between immiscible polymers, bisphenol A polycarbonate (PC) and styrene–acrylonitrile random copolymers (SAN), was measured by ellipsometry as a function of temperature and acrylonitrile content in SAN, in order to study the miscibility between PC and SAN. Both the temperature and copolymer composition (AN content) dependence of the interfacial thickness in the equilibrium state indicated a maximum. Using the values of the interfacial thickness, it is possible to calculate the polymer–polymer interaction parameter x AB between PC and SAN. The x AB exhibited the lowest positive value at about 200°C for each copolymer composition due to the maximum of the interfacial thickness, i.e. at low temperature range, x AB decreased with increasing temperature, then x AB increased at high temperature range. This behaviour implies the possibility of the coexistent behaviour of upper and lower critical solution temperature (UCST and LCST) in the phase diagram of the mixture consisting of polymers with suitable molecular weight. This coexistent behaviour of UCST and LCST was confirmed by measuring cloud point curves of the mixtures having lower molecular weight PC. On the other hand, the copolymer composition dependence of x AB also has a minimum in a certain copolymer composition, which leads to the miscibility window behaviour. From these results, it was shown that there appeared to be a loop-type miscibility window ('miscibility egg’) in the miscibility diagram of copolymer composition versus temperature of PC/SAN. From the calculation based on these results, it has also been shown that all three segmental interaction parameters x i/j of PC/SAN, i.e. x S/C, x AN/C and x S/AN, decreased with increasing temperature monotonically. It was predicted that the LCST behaviour in PC/SAN mixtures could occur due to the remarkable decrease of interaction x S/AN between comonomers in SAN at high temperature, without the free volume contribution.

Посилання на статтю:

Studies on miscibility in polycarbonate/poly(styrene-co-acrylonitrile) blends by ellipsometry / Hongguo Li, Ying Yang, Reiko Fujitsuka, Toshiaki Ougizawa, Takashi Inoue // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 927–933.

Studies on miscibility in polycarbonate/poly(styrene-co-acrylonitrile) blends by ellipsometry - Завантажити.

 

Корисні статті

ВНЗ України

Вища освіта є невід'ємним елементом перспективного кар'єрного росту, тому перед кожним абітурієнтом виникає проблема, в які інститути подавати документи. Варто відзначити, що в Україні існує велика кількість вузів. Всі навчальні заклади поділяються на державні та приватні, пропонуючи різноманітні освітні програми по різних профілів. Щоб пошук інститутів дав задовільні результати, слід визначитися з найбільш прийнятними спеціальностями. Також підбір університету передбачає вибір підходящої форми навчання, наявність високої акредитації у вузу і рівень його престижності.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.