kpilogo shields

Dendrimers are a new class of three-dimensional, man-made molecules produced by an unusual synthetic route which incorporates repetitive branching sequences to create a unique novel architecture. Exceptional features of the dendritic architecture include a high degree of structural symmetry, a density gradient displaying an intra-molecular minimum value and a well defined number of terminal groups which may be chemically different from the interior. The combination of these features creates an environment within the dendrimer molecule which facilitates trapping of guest species. Recently, dendritic polymers have been used as soluble templates/unimolecular reactors from which nano-clusters of inorganic compounds or elements can be synthesized. The basic concept involves using dendrimers as hosts to preorganize small molecules or metal ions, followed by a simple in situ reaction which will immobilize and stabilize domains of atomic or molecular guest components (inorganic compounds as well as elemental metals). In one of these examples poly(amidoamine) (PAMAM) dendrimers have been used, to attract copper(II) ions inside the macromolecules where they are subsequently reacted with solubilized H 2S to form metal sulfides. These organic/inorganic, dendrimer-based hybrid species have been termed 'nanocomposites’ and display unusual properties. For example, solubility of the nanocomposites is determined by the properties of the host dendrimer molecules. This allows for solubilization of the inorganic guest compounds in environments in which they are inherently insoluble. Since it has been established that there is no covalent bond between host and guest, these observations suggest that the inorganics are physically and spatially restricted by the dendrimer shell. However, this structure has not been verified. In this investigation a preliminary understanding of the physical structure of these dendrimer-based nanocomposites was sought. A model system of PAMAM dendrimer–copper sulfide nanocomposites was studied in various stages of its formation using a combination of small angle X-ray and neutron scattering experiments. The results suggest that little perturbation of the dendritic species occurs on complexation, but indicate that a secondary super-molecular aggregation phenomena occurs within nanocomposite solutions.

Посилання на статтю:

A small angle scattering study of dendrimer–copper sulfide nanocomposites / N.C. Beck Tan, L. Balogh, S.F. Trevino, D.A. Tomalia, J.S. Lin // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 2537–2545.

A small angle scattering study of dendrimer–copper sulfide nanocomposites - Завантажити.

 

Корисні статті

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.