kpilogo shields

Processing of intractable polymers using reactive solvents (monomers) has been studied extensively in our laboratory, notably the system poly(phenylene ether) (PPE)/epoxy (resin). PPE can be dissolved at elevated temperatures in epoxy resin and the solution can be easily transferred into a mould or into a fabric. Upon curing the epoxy resin, phase separation and phase inversion occurs and the originally dissolved PPE becomes the continuous matrix phase. The dispersed (cured thermoset) epoxy particles become an integrated part of the system and could act as fillers or as toughening agents, depending on the type of epoxy resin used. An important parameter for the (ultimate) physical and mechanical properties is the size of the dispersed particles. The aim of the present study is to control the morphology development in order to produce a dispersed phase in the sub-micron to nanometre range. The size of the dispersed phase will be determined by the competition between the coarsening rate, e.g. by the coalescence of dispersed droplets, and the vitrification and/or gelation rate induced by curing. For the coarsening process, the viscosity of the system plays an important role which is usually mainly determined by the temperature. However, in the case of PPE/epoxy, the viscosity can be controlled at a chosen curing temperature by adding polystyrene. The ternary phase diagram shows that the miscibility of PPE–polystyrene (PS) is retained upon the addition of epoxy at relatively low concentrations. However, thermally induced phase separation upon cooling occurs for solutions with an epoxy content of 30 wt% and more. Upon curing, a two phase morphology is obtained in which the PPE–PS phase acts, as expected, as one single phase. The size of the dispersed phase can be decreased by one order of magnitude if curing is performed at the glass transition temperature, Tg, of the initial solution, attributed to the high viscosity at Tg that slows down coalescence. During the additional post-curing steps, necessary to reach a maximum epoxy conversion, these original morphologies are maintained. In conclusion, by controlling the polymerisation temperature, relative with reference to the Tg of the original solution, the final morphology of the chemically induced phase separated systems can be tuned.

Посилання на статтю:

Processing of (in)tractable polymers using reactive solvents Part 5: morphology control during phase separation / B.J.P. Jansen, H.E.H. Meijer, P.J. Lemstra // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 2917–2927.

Processing of (in)tractable polymers using reactive solvents Part 5: morphology control during phase separation - Завантажити.

 

Корисні статті

Види та функції сучасної упаковки

Різноманітна упаковка щільно увішла у життя кожної людини. На полицях магазинів, в інтер'єрах помешкань можна побачити десятки пляшочок, коробок, аерозольних болончиків. Термін існування упаковки в нашому житті може продовжуватися від кількох хвилин до кількох років. Що ж таке сучасна упаковка? Чому вона займає стільки місця в нашому житті?

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

ВНЗ України

Вища освіта є невід'ємним елементом перспективного кар'єрного росту, тому перед кожним абітурієнтом виникає проблема, в які інститути подавати документи. Варто відзначити, що в Україні існує велика кількість вузів. Всі навчальні заклади поділяються на державні та приватні, пропонуючи різноманітні освітні програми по різних профілів. Щоб пошук інститутів дав задовільні результати, слід визначитися з найбільш прийнятними спеціальностями. Також підбір університету передбачає вибір підходящої форми навчання, наявність високої акредитації у вузу і рівень його престижності.