kpilogo shields

Processing of intractable polymers using reactive solvents (monomers) has been studied extensively in our laboratory, notably the system poly(phenylene ether) (PPE)/epoxy (resin). PPE can be dissolved at elevated temperatures in epoxy resin and the solution can be easily transferred into a mould or into a fabric. Upon curing the epoxy resin, phase separation and phase inversion occurs and the originally dissolved PPE becomes the continuous matrix phase. The dispersed (cured thermoset) epoxy particles become an integrated part of the system and could act as fillers or as toughening agents, depending on the type of epoxy resin used. An important parameter for the (ultimate) physical and mechanical properties is the size of the dispersed particles. The aim of the present study is to control the morphology development in order to produce a dispersed phase in the sub-micron to nanometre range. The size of the dispersed phase will be determined by the competition between the coarsening rate, e.g. by the coalescence of dispersed droplets, and the vitrification and/or gelation rate induced by curing. For the coarsening process, the viscosity of the system plays an important role which is usually mainly determined by the temperature. However, in the case of PPE/epoxy, the viscosity can be controlled at a chosen curing temperature by adding polystyrene. The ternary phase diagram shows that the miscibility of PPE–polystyrene (PS) is retained upon the addition of epoxy at relatively low concentrations. However, thermally induced phase separation upon cooling occurs for solutions with an epoxy content of 30 wt% and more. Upon curing, a two phase morphology is obtained in which the PPE–PS phase acts, as expected, as one single phase. The size of the dispersed phase can be decreased by one order of magnitude if curing is performed at the glass transition temperature, Tg, of the initial solution, attributed to the high viscosity at Tg that slows down coalescence. During the additional post-curing steps, necessary to reach a maximum epoxy conversion, these original morphologies are maintained. In conclusion, by controlling the polymerisation temperature, relative with reference to the Tg of the original solution, the final morphology of the chemically induced phase separated systems can be tuned.

Посилання на статтю:

Processing of (in)tractable polymers using reactive solvents Part 5: morphology control during phase separation / B.J.P. Jansen, H.E.H. Meijer, P.J. Lemstra // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 2917–2927.

Processing of (in)tractable polymers using reactive solvents Part 5: morphology control during phase separation - Завантажити.

 

Корисні статті

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.