kpilogo shields

Plasma polymer coatings deposited from hexamethyldisiloxane (HMDSO) and hexamethyldisilazane (HMDSA) were monitored by XPS, FTIR and contact angle (CA) measurements as they aged in air after fabrication. Of particular interest was the influence of the monomer structure on the long term properties of the plasma deposited materials: in conventionally synthesized organosilicon materials, the siloxane unit provides very good long-term stability whereas the silazane structure is prone to hydrolytic attack. During plasma deposition of both coatings, abstraction of methyl groups was the major activation mechanism and the monomer structure was retained to a substantial extent. In the case of plasma polymerised (pp) HMDSA, however, other reactions such as Si–N bond cleavage resulted in considerably more structural diversity. During storage in air, the ppHMDSO film underwent minor chemical changes such as incorporation of additional siloxane crosslinks and a small extent of loss of methyl groups. The chemical structure of both the freshly deposited material and the aged coating were unusually homogeneous, compared with the broad range of chemical structures typically found in most other plasma polymers. The structure of the ppHMDSA coating, in contrast, changed dramatically on ageing: almost all silazane moieties were lost after one year and substantial amounts of oxygen incorporated, mainly in the form of siloxane links. In spite of the initial chemical differences, the two materials became more similar over time, with the final structures of the aged materials based on a cross-linked siloxane backbone. The wettability data reflected the structural differences between the two materials. However, correlations between structures and surface properties were not predictable. The overall wettability of these surfaces was determined by a complex balance of several factors such as chemical structure, topography and mobility.

Посилання на статтю:

Post-deposition ageing reactions differ markedly between plasma polymers deposited from siloxane and silazane monomers / Thomas R. Gengenbach, Hans J. Griesser // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 5079–5094.

Post-deposition ageing reactions differ markedly between plasma polymers deposited from siloxane and silazane monomers - Завантажити.

 

Корисні статті

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Комп'ютер для інженера

У сучасному світі комп'ютери дуже поширені. Складно уявити людину, не знайому з цим поняттям. Багато професій зобов'язані своїм виникненням саме комп'ютеру, вони б просто не з'явилися без створення електронно-обчислювальної техніки.

І хоча відносно недавно, на початку XX століття, комп'ютери були розкішшю і використовувалися лише для самих складних розрахунків, у наш час комп'ютери та комп'ютерна техніка дуже глибоко інтегрувалися у наше життя. Сучасне людство залежить від комп'ютерів, що викликає подиву, якщо розглянути, коли і в яких випадках вони використовуються.