kpilogo shields

Plasma polymer coatings deposited from hexamethyldisiloxane (HMDSO) and hexamethyldisilazane (HMDSA) were monitored by XPS, FTIR and contact angle (CA) measurements as they aged in air after fabrication. Of particular interest was the influence of the monomer structure on the long term properties of the plasma deposited materials: in conventionally synthesized organosilicon materials, the siloxane unit provides very good long-term stability whereas the silazane structure is prone to hydrolytic attack. During plasma deposition of both coatings, abstraction of methyl groups was the major activation mechanism and the monomer structure was retained to a substantial extent. In the case of plasma polymerised (pp) HMDSA, however, other reactions such as Si–N bond cleavage resulted in considerably more structural diversity. During storage in air, the ppHMDSO film underwent minor chemical changes such as incorporation of additional siloxane crosslinks and a small extent of loss of methyl groups. The chemical structure of both the freshly deposited material and the aged coating were unusually homogeneous, compared with the broad range of chemical structures typically found in most other plasma polymers. The structure of the ppHMDSA coating, in contrast, changed dramatically on ageing: almost all silazane moieties were lost after one year and substantial amounts of oxygen incorporated, mainly in the form of siloxane links. In spite of the initial chemical differences, the two materials became more similar over time, with the final structures of the aged materials based on a cross-linked siloxane backbone. The wettability data reflected the structural differences between the two materials. However, correlations between structures and surface properties were not predictable. The overall wettability of these surfaces was determined by a complex balance of several factors such as chemical structure, topography and mobility.

Посилання на статтю:

Post-deposition ageing reactions differ markedly between plasma polymers deposited from siloxane and silazane monomers / Thomas R. Gengenbach, Hans J. Griesser // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 5079–5094.

Post-deposition ageing reactions differ markedly between plasma polymers deposited from siloxane and silazane monomers - Завантажити.

 

Корисні статті

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Полімерні матеріали

Полімер це велика молекула, або макромолекула, котра складається з багатьох субодиниць. Через їх широкий спектр властивостей, синтетичні і природні полімери відіграють найважливішу і всюдисущу роль в повсякденному житті. Полімери в діапазоні від знайомих синтетичних пластмас, таких як полістирол природний біополімер, таких як ДНК і білки, які є основоположними для біологічної структури і функцій. Полімери, як природні і синтетичні, створюються за допомогою полімеризації багатьох малих молекул, відомих як мономери.

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

ВНЗ України

Вища освіта є невід'ємним елементом перспективного кар'єрного росту, тому перед кожним абітурієнтом виникає проблема, в які інститути подавати документи. Варто відзначити, що в Україні існує велика кількість вузів. Всі навчальні заклади поділяються на державні та приватні, пропонуючи різноманітні освітні програми по різних профілів. Щоб пошук інститутів дав задовільні результати, слід визначитися з найбільш прийнятними спеціальностями. Також підбір університету передбачає вибір підходящої форми навчання, наявність високої акредитації у вузу і рівень його престижності.