kpilogo shields

In 1964 Kovacs (Kovacs, AJ, Transition vitreuse dans les polymères amorphes. Etude phénoménologique. Fortschr Hochpolym-Forsch 1964;3:394–507) published a paper in which he analyzed structural (volume) recovery data in asymmetry of approach experiments. Kovacs 21 used a parameter referred to as t -effective (t eff) which is defined in terms of the volume departure from equilibrium d as t eff ˆ 2 1/d dd /dt. In plots of the log(1/t eff) vs. d Kovacs observed an apparent paradox in that the values of t eff did not converge to the same point as d approached zero (i.e. equilibrium). Hence the equilibrium mobility of the structural recovery seemed path dependent. Also, the apparent paradox was accompanied by a spreading of the curves for t eff in the up-jump experiments which has come to be known as the expansion gap. While it is currently accepted that the paradox itself does not exist because the curves will converge if the measurements are made closer to d ˆ 0 (Kovacs’ estimates of t eff were made for values as small as d < 1.6 × 10 24), the existence of the expansion gap is still a subject of dispute. This is particularly relevant today because recent models of structural recovery have claimed 'success’ specifically because the expansion gap was predicted. Here we take the data Kovacs published in 1964, unpublished data from his notebooks taken at the same time, as well as more recent data obtained at the Institut Charles Sadron under his tutelage in the late 1960s and early 1980s. We then examine them using several different statistical analyses to test the following hypothesis: the value of t eff as ud u ! 1.6 × 10 24 for a temperature jump from Ti to T0 is significantly different from the value obtained for the temperature jump from Tj to T0. The temperatures Ti or Tj can be either greater or less than T0. If the hypothesis is rejected, the t eff-paradox and expansion gap need to be rethought. If the hypothesis is accepted, then the argument that reproduction of the expansion gap is an important test of structural recovery models is strengthened. Our analysis leads to the conclusion that the extensive set of data obtained at 408C support the existence of an expansion gap, hence an apparently paradoxical value of t eff, for values of ud u $ 1.6 × 10 24. However, at smaller values of ud u it appears that the values of t eff are no longer statistically different and, in fact, the data suggest that as ud u ! 0 all of the t eff values converge. In addition, data for experiments at 358C do not have sufficient accuracy to support the expansion gap for such small values of ud u because the duration of the experiments is significantly longer than those at 408C. Consequently the data readings taken at 358C were made at longer time intervals and this leads to dramatically reduced error correlations.

Посилання на статтю:

The t -effective paradox revisited: an extended analysis of Kovacs’ volume recovery data on poly(vinyl acetate) q / G.B. McKenna, M.G. Vangel, A.L. Rukhin, S.D. Leigh, B. Lotz, C. Straupe // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 5183–5205.

The t -effective paradox revisited: an extended analysis of Kovacs’ volume recovery data on poly(vinyl acetate) q - Завантажити.

 

Корисні статті

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.

Інженер-конструктор

Хто такий інженер-конструктор? Даним питанням задаються багато людей, які бажають пов'язати своє життя з цією професією. Варто відзначити, що ця професія однією з найбільш високооплачуваних на сучасному ринку праці, яка характеризується високим попитом з боку роботодавців. Інженер-конструктор машинобудування повинен володіти аналітичним складом розуму, підвищеною уважністю до деталей і відповідальним підходом до роботи. Дана діяльність пов'язана з прорахунками і різноманітним обладнанням. Першокласний інженер-конструктор механік володіє також такими рисами характеру, як раціональність і ерудованість. Важливу роль відіграє стресостійкість, адже робочий процес є досить трудомістким і при потребі замовника вимагає готовності швидко вносити зміни в готові креслення.

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Полімерні матеріали

Полімер це велика молекула, або макромолекула, котра складається з багатьох субодиниць. Через їх широкий спектр властивостей, синтетичні і природні полімери відіграють найважливішу і всюдисущу роль в повсякденному житті. Полімери в діапазоні від знайомих синтетичних пластмас, таких як полістирол природний біополімер, таких як ДНК і білки, які є основоположними для біологічної структури і функцій. Полімери, як природні і синтетичні, створюються за допомогою полімеризації багатьох малих молекул, відомих як мономери.