kpilogo shields

Immiscible blends of isotactic polypropylene (PP) with a miscible amorphous phase containing varying concentrations of polystyrene (PS) and poly (2,6-dimethyl-1,4-phenylene ether) (PPE) were prepared in the melt, to study the influence of the blend composition and the melt– viscosity ratio, p, on the phase morphology. This model blend system offers the unique opportunity to vary the composition of the miscible amorphous PS/PPE phase, without affecting the global interfacial tension, a crucial parameter with respect to phase morphology development. All immiscible PP/(PS/PPE) blends were prepared in a co-rotating twin-screw mini-extruder under constant processing conditions. The location of the phase inversion region was strongly related to the viscosity ratio. A composite-like morphology was observed in this region. To be able to separate the effects of droplet break-up and coalescence with respect to particle size, blends containing only 1 wt.% dispersed phase were investigated over a viscosity ratio range from 0.05 to 20. The results showed a clear dependence of the blend phase morphology on the viscosity ratio; highly viscous matrices (p p 1) enhance droplet break-up due to their efficient shear stress transfer towards the dispersed phase and the higher dispersive forces acting on it; low viscous matrices (p > 1) often act as a lubricant for the dispersed phase reducing droplet break-up. The influence of the viscosity ratio on droplet break-up is reflected in the particle diameter in blends with a concentration of the dispersed phase up to 20 wt.%. In the latter case, blends with a low viscosity ratio (p < 1) offer the best approach towards a fine and stable phase morphology, unlike suggestions in the literature. Blends containing higher concentrations of the minor phase (>20 wt.%) exhibit strong coalescence during melt-mixing; the influence of the viscosity ratio on the final blend phase morphology becomes less obvious, and the finest dispersion was observed at p ˆ 1. Only blends of a lower viscous matrix in which a highly viscous phase has to be dispersed, do not follow the previous tendency as a result of the strong impact of a changing overall melt-viscosity. A quiescent thermal treatment of the blends showed that the concentration of the dispersed phase is the most important factor determining phase coarsening in blends having nearly equal melt-viscosities. Blending a highly viscous component with a low viscous component seems to counteract quiescent phase coarsening.

Посилання на статтю:

Phase morphology development in immiscible PP/(PS/PPE) blends influence of the melt-viscosity ratio and blend composition / V. Everaert, L. Aerts, G. Groeninckx, // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 6627–6644.

Phase morphology development in immiscible PP/(PS/PPE) blends influence of the melt-viscosity ratio and blend composition - Завантажити.

 

Корисні статті

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

ВНЗ України

Вища освіта є невід'ємним елементом перспективного кар'єрного росту, тому перед кожним абітурієнтом виникає проблема, в які інститути подавати документи. Варто відзначити, що в Україні існує велика кількість вузів. Всі навчальні заклади поділяються на державні та приватні, пропонуючи різноманітні освітні програми по різних профілів. Щоб пошук інститутів дав задовільні результати, слід визначитися з найбільш прийнятними спеціальностями. Також підбір університету передбачає вибір підходящої форми навчання, наявність високої акредитації у вузу і рівень його престижності.

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.