kpilogo shields

Reactive blending of polysulfone (PSU) and polyamide 6 (PA) was carried out at 20/80 weight ratio using a gram-scale mixer at 260°C. Maleic anhydride-grafted PSU (PSU–MAH) and phthalic anhydride-terminated PSU (PSU–PhAH), having almost same molecular weight (Mw = 20 k) and functional group content (ca. 90 mmol/g) were prepared and used. The particle size reduction process was investigated by light scattering and transmission electron microscopy (TEM). Both reactive systems yielded finer particle size via faster particle size reduction process, compared with non-reactive system. Attainable particle size was in 10 nm-order in PSU–PhAH system, while in submm scale in PSU–MAH system. TEM observation at early stage of reactive blending in PSU–PhAH system showed that the in situ formed PSU–PA block copolymers escaped from interface to form micelle in PA matrix. Such micelle formation was observed only in the meltmixed blend but not in a quiescently annealed blend, suggesting that the block copolymer prefer to locate at the interface under static condition but they are easily pulled out when PA-brushes are subjected to external shear forces during melt-mixing. The micelle formation leads to the fine dispersion of 10 nm level in the final blend. By contrast, the micelles were never observed in the PSU–MAH blend, in situ graft copolymer forming system, even at the late stages of the reactive processing. It suggests that the graft copolymer is highly resistant to be pulled out by the external forces. Then the graft copolymer seems to act as a simple emulsifier to attain the size reduction to sub-mm level.

Посилання на статтю:

Reactive blending of polysulfone with polyamide: a difference in interfacial behavior between in situ formed block and graft copolymers / P. Charoensirisomboon, T. Chiba, S.I. Solomko, T. Inoue, M. Weber // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 6803–6810.

Reactive blending of polysulfone with polyamide: a difference in interfacial behavior between in situ formed block and graft copolymers - Завантажити.

 

Корисні статті

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Хто такий інженер

Інженер - професія нелегка, але одночасно з цим дуже цікава і захоплююча. Адже інженер це людина, у якого народжуються в голові нові ідеї і тому він здатний винаходити.

У багатьох виникає питання: хто такі інженери? Інженер (франц. Ingénieur) - фахівець з вищою технічною освітою. Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилося в XVI столітті в Голландії, застосовано до сфери будівництва мостів і доріг, потім інженери з'явилися в Англії, а потім в інших країнах.

ВНЗ України

Вища освіта є невід'ємним елементом перспективного кар'єрного росту, тому перед кожним абітурієнтом виникає проблема, в які інститути подавати документи. Варто відзначити, що в Україні існує велика кількість вузів. Всі навчальні заклади поділяються на державні та приватні, пропонуючи різноманітні освітні програми по різних профілів. Щоб пошук інститутів дав задовільні результати, слід визначитися з найбільш прийнятними спеціальностями. Також підбір університету передбачає вибір підходящої форми навчання, наявність високої акредитації у вузу і рівень його престижності.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.