kpilogo shields

Reactive blending of polysulfone (PSU) and polyamide 6 (PA) was carried out at 20/80 weight ratio using a gram-scale mixer at 260°C. Maleic anhydride-grafted PSU (PSU–MAH) and phthalic anhydride-terminated PSU (PSU–PhAH), having almost same molecular weight (Mw = 20 k) and functional group content (ca. 90 mmol/g) were prepared and used. The particle size reduction process was investigated by light scattering and transmission electron microscopy (TEM). Both reactive systems yielded finer particle size via faster particle size reduction process, compared with non-reactive system. Attainable particle size was in 10 nm-order in PSU–PhAH system, while in submm scale in PSU–MAH system. TEM observation at early stage of reactive blending in PSU–PhAH system showed that the in situ formed PSU–PA block copolymers escaped from interface to form micelle in PA matrix. Such micelle formation was observed only in the meltmixed blend but not in a quiescently annealed blend, suggesting that the block copolymer prefer to locate at the interface under static condition but they are easily pulled out when PA-brushes are subjected to external shear forces during melt-mixing. The micelle formation leads to the fine dispersion of 10 nm level in the final blend. By contrast, the micelles were never observed in the PSU–MAH blend, in situ graft copolymer forming system, even at the late stages of the reactive processing. It suggests that the graft copolymer is highly resistant to be pulled out by the external forces. Then the graft copolymer seems to act as a simple emulsifier to attain the size reduction to sub-mm level.

Посилання на статтю:

Reactive blending of polysulfone with polyamide: a difference in interfacial behavior between in situ formed block and graft copolymers / P. Charoensirisomboon, T. Chiba, S.I. Solomko, T. Inoue, M. Weber // Polymer. – 1999. – N 40. – P. 6803–6810.

Reactive blending of polysulfone with polyamide: a difference in interfacial behavior between in situ formed block and graft copolymers - Завантажити.

 

Корисні статті

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Інженер-механік

Інженер-механік (від лат. Ingenium – талант, обдарованість, і mēchanicus – механік) – це технічний чи технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує отримані знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва. Першими з інженерів були саме механіки; вони розробляли і збирали різноманітні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Рейтинг вищих навчальних закладів

На даний час в світі існує маса університетів з дуже великою кількістю кваліфікацій, спеціальностей та спеціалізацій. Одні з них більш престижні університети, інші менш.

Рейтинг вищих навчальних закладів переписується щорічно, в зв'язку з тим, що всі прагнуть стати краще в освіті, вдосконалитися в технологіях і підвищити свій рівень акредитації. Рейтинг навчальних закладів варіюється в залежності від предметної області, це природничі науки і математика, техніка/технологія і інформатика, життя і сільськогосподарська наука, клінічна медицина і фармація, соціальні науки.