kpilogo shields

This paper compares the morphologies observed in two blend systems, namely blends of isotactic and atactic polystyrene, and blends of linear and branched polyethylene. Crystallization of isotactic polystyrene at high temperatures (>~ 200°C) produces immature sheaf-like aggregates of lamellae. Addition of atactic polymer results in modified morphologies that are based upon bundles of lamellae, separated from one another by non-crystalline regions. At high atactic contents sheaf-like objects are no longer observed, crystallization occurring to give structures that are better described as multilayered crystals. At temperatures below ~ 200°C, mature spherulites develop. Addition of atactic polystyrene again results in morphologies in which lamellae are grouped into stacks separated from one another by non-crystalline regions. Again, at high atactic contents a less complex (sheaf-like) overall morphology is observed. In all the above microstructures, lamellae exhibit an inherently hexagonal habit. However, at lower crystallization temperatures observations suggest that lateral lamellar growth may be restricted. Isothermal crystallization of linear polyethylene at temperatures above ~ 125°C results in morphologies in which a complex lamellar hierarchy exists, as a consequence of molecular fractionation during crystallization. Addition of branched polyethylene, which is unable to crystallize at these temperatures, suppresses fractionation such that the resulting morphologies may be described in terms of only one dominant and one subsidiary lamellar population. When viewed along the crystallographic b axis, dominant lamellae appear planar or mildly S-shaped in profile, whilst subsidiary lamellae are planar and inclined at an angle of ~25 ° to the local dominant population. In blends with a high branched content, apparently non-crystalline regions can be seen between individual lamellae. Thus, in polyethylene blends, the non-crystallizing component is located between individual lamellae rather than between bundles of lamellae, as is the case in polystyrene. This difference arises from the parallel growth of dominant and subsidiary lamellae in polystyrene as opposed to the inclined development of subsidiaries with respect to the dominant lamellae in the

Посилання на статтю:

On morphology and polymer blends: polystyrene and polyethylene / A. S. Vaughan // Polymer. – 1992. – Vol 33. – P. 2513-2521.

On morphology and polymer blends: polystyrene and polyethylene - Завантажити.

 

Корисні статті

Комп'ютер для інженера

У сучасному світі комп'ютери дуже поширені. Складно уявити людину, не знайому з цим поняттям. Багато професій зобов'язані своїм виникненням саме комп'ютеру, вони б просто не з'явилися без створення електронно-обчислювальної техніки.

І хоча відносно недавно, на початку XX століття, комп'ютери були розкішшю і використовувалися лише для самих складних розрахунків, у наш час комп'ютери та комп'ютерна техніка дуже глибоко інтегрувалися у наше життя. Сучасне людство залежить від комп'ютерів, що викликає подиву, якщо розглянути, коли і в яких випадках вони використовуються.

Полімерні матеріали

Полімер це велика молекула, або макромолекула, котра складається з багатьох субодиниць. Через їх широкий спектр властивостей, синтетичні і природні полімери відіграють найважливішу і всюдисущу роль в повсякденному житті. Полімери в діапазоні від знайомих синтетичних пластмас, таких як полістирол природний біополімер, таких як ДНК і білки, які є основоположними для біологічної структури і функцій. Полімери, як природні і синтетичні, створюються за допомогою полімеризації багатьох малих молекул, відомих як мономери.

ВНЗ України

Вища освіта є невід'ємним елементом перспективного кар'єрного росту, тому перед кожним абітурієнтом виникає проблема, в які інститути подавати документи. Варто відзначити, що в Україні існує велика кількість вузів. Всі навчальні заклади поділяються на державні та приватні, пропонуючи різноманітні освітні програми по різних профілів. Щоб пошук інститутів дав задовільні результати, слід визначитися з найбільш прийнятними спеціальностями. Також підбір університету передбачає вибір підходящої форми навчання, наявність високої акредитації у вузу і рівень його престижності.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.