kpilogo shields

This paper compares the morphologies observed in two blend systems, namely blends of isotactic and atactic polystyrene, and blends of linear and branched polyethylene. Crystallization of isotactic polystyrene at high temperatures (>~ 200°C) produces immature sheaf-like aggregates of lamellae. Addition of atactic polymer results in modified morphologies that are based upon bundles of lamellae, separated from one another by non-crystalline regions. At high atactic contents sheaf-like objects are no longer observed, crystallization occurring to give structures that are better described as multilayered crystals. At temperatures below ~ 200°C, mature spherulites develop. Addition of atactic polystyrene again results in morphologies in which lamellae are grouped into stacks separated from one another by non-crystalline regions. Again, at high atactic contents a less complex (sheaf-like) overall morphology is observed. In all the above microstructures, lamellae exhibit an inherently hexagonal habit. However, at lower crystallization temperatures observations suggest that lateral lamellar growth may be restricted. Isothermal crystallization of linear polyethylene at temperatures above ~ 125°C results in morphologies in which a complex lamellar hierarchy exists, as a consequence of molecular fractionation during crystallization. Addition of branched polyethylene, which is unable to crystallize at these temperatures, suppresses fractionation such that the resulting morphologies may be described in terms of only one dominant and one subsidiary lamellar population. When viewed along the crystallographic b axis, dominant lamellae appear planar or mildly S-shaped in profile, whilst subsidiary lamellae are planar and inclined at an angle of ~25 ° to the local dominant population. In blends with a high branched content, apparently non-crystalline regions can be seen between individual lamellae. Thus, in polyethylene blends, the non-crystallizing component is located between individual lamellae rather than between bundles of lamellae, as is the case in polystyrene. This difference arises from the parallel growth of dominant and subsidiary lamellae in polystyrene as opposed to the inclined development of subsidiaries with respect to the dominant lamellae in the

Посилання на статтю:

On morphology and polymer blends: polystyrene and polyethylene / A. S. Vaughan // Polymer. – 1992. – Vol 33. – P. 2513-2521.

On morphology and polymer blends: polystyrene and polyethylene - Завантажити.

 

Корисні статті

Вибір професії

Кожна людина зіштовхується у своєму житті з вибором, який найсильніше вплине на все її подальше життя. Йдеться про вибір професії та вибір вищої освіти. Закінчуючи школу, молоді люди стикаються з величезним вибором професій та спеціальностей: інженер, економіст, юрист, менеджер, маркетолог, логіст, фінансист і т.д. При цьому навколо можна чути безліч стереотипних фраз: "Юристи багато заробляють", "Фінансисти працюють з грошима, тому у них хороші зарплати", "Маркетолог - основний людина в будь-якому бізнесі", а часом і просто без обґрунтування - "Менеджер - це круто ". Часом, такі "поради" впливають на вибір професії.

Хімічне машинобудування

Хімічне машинобудування багатопрофільна галузь машинобудування, що поєднує в собі природні та експериментальні науки (наприклад, фізика і хімія), разом з науками про життя (наприклад, біологія, мікробіологія та біохімія). Математику та економіку вокористовують для розробки, перетворення, транспортування, управління виробничими процесами, які перетворюють сировину в цінні продукти.

Інженер-машинобудівник

Ні для кого не секрет, що при сучасних умовах життя, темпах розвитку промисловості, безперервній автоматизації та оптимізації роботи механізмів та виробничих процесів, великою популярністю та попитом на ринку праці користується професія інженера, особливо інженера-машинобудівника.

Щоб відповісти на питання «Хто такий інженер-машинобудівник?», необхідно розуміти , що несе в собі кожне з цих слів окремо. Інженер – це людина, яка отримала освіту з визначеного фаху. Інженер – це творець техніки. Інженер – це особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем. Тобто, виходячи з цих загальновживаних визначень слова «інженер» зрозуміло, що цій професії може присвятити себе лише людина з неабиякими здібностями, які ґрунтуються на знанні точних наук, логічному мисленні, невичерпному терпінні і постійному бажанні вдосконалювати світ інженерії. Від латини ingenium — здатність, винахідливість, що є свідченням того, що інженером перш за все є людина-думаюча, яка знаходиться в безперервному пошуку відповідей на складні технічні завдання.

Як стати інженером?

Кожна людина в процесі свідомого життя стикається з проблемою вибору професії. Найбільш актуальною ця проблема є для учнів старших класів – випускників, які добровільно або примусово здають шкільні іспити та зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами чого приймають участь в конкурсному відборі на навчання у ВНЗ. Щоб обрана професія не стала важким випробовуванням, потрібно ще у шкільні роки зважити всі «за» і «проти», оцінити свої здібності, схильності, можливості.

Що таке КПІ?

На сьогоднішній день багатьох випускників, ще недавно – школярів, цікавить наступне питання – куди поступити, куди піти навчатися? В нашій країні є дуже багато ВНЗ, які пропонують свої послуги з підготовки і навчання студентів. Одним з таких ВНЗ є Київський політехнічний інститут (КПІ).